Мораторий на проведение проверок предпринимателей контролирующими органами
Мораторий на проведение проверок предпринимателей контролирующими органами. На предприятие пришла проверка: что делать?
Субъект хозяйствования имеет право не допускать должностное лицо органа госнадзора к осуществлению планового мероприятия в случае неполучения уведомления о его осуществлении.
Нагадаємо, що з 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами. Так, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII) заборонено проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців. Виключення становлять перевірки, що проводяться ДФС України, за наявності дозволу Кабінету Міністрів України або за ініціативи суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Аналогічний мораторій на перевірки запроваджено й у 2015 році. Але, на відміну від попереднього мораторію, у 2015 році, крім Державної фіскальної служби України, право на здійснення перевірок без отримання дозволу Кабінету Міністрів України або заявки суб’єкта господарювання щодо його перевірки надано Державній фінансовій інспекції України.
Проте бувають преценденти, тому ДРС надає відповіді на питання, що потрібно робити у певних ситуіціях:
1. Що робити, якщо на підприємство прийшла перевірка?
1) завжди пам’ятати, що органи державного нагляду (контролю) мають право здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
2) завжди ретельно перевіряти правильність оформлення посвідчення (направлення) на проведення заходу, а саме:
— наявність у посвідченні всіх реквізитів, встановлених частиною 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
— особливу увагу звертати на розділ посвідчення (направлення), у якому зазначаються підстави для здійснення заходу. У зазначеному розділі, крім визначених законом підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю), обов’язково повинні бути зазначені реквізити розпорядчого документу Кабінету Міністрів України, яким було надано дозвіл на проведення відповідного заходу або якщо перевірка проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, посилання на відповідні рішення або вимоги.
3) пам’ятати, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
4) під час проведення планових заходів суб’єкт господарювання повинен знати, що:
— протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання не допускається;
— питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль) визначаються залежно від цілей заходу з урахуванням ступеня ризику від здійснення господарської діяльності. Переліки таких питань затверджуються наказом органу державного нагляду (контролю).
2. Що робити, якщо на підприємство прийшли з перевіркою у рамках кримінального провадження?
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом (ст. 36 КПК).
Слідчий органу досудового розслідування уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом (ст. 40 КПК).
Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі (ст. 103 КПК). Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. (ст. 106 КПК).
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13.08.2014 № 408 визначено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
3. Що робити, якщо на підприємство прийшов слідчий для проведення виїмки?
Коротко:
Слідчий має пред’явити ухвалу суду про надання тимчасового доступу до речей і документів (виїмку) та вручити її копію.
Виїмку може проводити лише особа, зазначена в ухвалі суду протягом місяця з дня постановлення ухвали.
Тимчасовий доступ може бути наданий виключно до речей і документів, конкретно названих в ухвалі.
Слідчий зобов’язаний залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені
Володільцю можуть бути залишені копії вилучених документів.
Детальніше:
Слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, можливість ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку) (ст. ст. 159, 160 КПК України).
За результатами розгляду цього клопотання суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів (ст. 163 КПК).
В ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
1) прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
2) дата постановлення ухвали;
3) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4) прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
5) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
6) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
7) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
8) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду (ст. 164 КПК).
Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов’язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів (ст. 165 КПК).